Тема: Дієслівні односкладні речення
Мета:узагальнити й систематизувати знання з розділу «Дієслівні
односкладніречення»;
систематизувати вивчений торетичний матеріал шляхом
виконання вправ;
продовжувати розвивати творчі вміння самостійно
розв'язувати нові пізнавальні завдання;
удосконалювати мисленнєві дії, вміння аналізувати,
порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати;
розвивати спостережливість, уважність, кмітливість,
пам'ять, увагу, логічне мислення, поповнювати словниковий запас учнів;
виховувати в учнів повагу до народних традицій,
історичного минулого, збудити інтерес до вивчення історії свого краю.
Обладнання: український вінок, аудіозапис пісні
«Засвистали козаченьки», конверт із завданням, індивідуальні
картки, мікрофон, ілюстрації Запорозької Січі, репродукція картини І. Рєпіна
«Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Тип уроку: узагальнення й систематизації знань (урок-подорож).
Методи, прийоми і форми роботи: інтерактивний прийом «Я
знаю, ...», «Збирачі скарбів», робота біля дошки, робота в групах, самостійна
робота, інтерактивний метод «Мікрофон», психологічна вправа «Наш настрій».
Народ, який не
знає свого минулого, не має майбутнього.
Хід
уроку
Привітання
вчител
Слайд 1 - Дорогі діти! Я рада
зустрічі з вами, хвилююся і сподіваюся нате, що урок сьогодні буде для вас
цікавим. Подивіться одне на одного, посміхніться одне одному, подаруйте усмішку
гостям, які завітали до нас сьогодні.
Вступне слово вчителя
- З давніх-давен відомо: «Дерево
життя — це гілочка, наякій ростуть три листочки. Перший листочок — символ
минулого, другий—сучасного, а третій — майбутнього». Щоб
правильно орієнтуватися у житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле
свого народу, його історію.
Слайд 2 Зображення Запорозької Січі.Аудіозапис пісні
«Засвистали козаченьки»
- У минулому українського народу було таке неповторне
явище як Запорозька Січ.
Це про неї казав М. Гоголь:
«Так
ось вона. Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті гордій дужі, як леви! Ось
звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»
- Тож я запрошую всіх побувати у часи козаччини., знайти для себе щось нове про життя козаків,
осягнути джерела мудрості.
Хочу, щоб у вас
виник інтерес до історії різного краю, щоб ви його полюбили так, як любили наші
козаки. Але щоб потрапити туди, кожен повинен пройти певні випробування так, як
це було за часів козаччини.
Слайд 3 Психологічна вправа «Наш настрій»
- Діти, погляньте, який у нас барвистий український
віночок. Виберть, будь ласка, стрічку того кольору, який вам сьогодні найбільше
до вподоби, з яким хочеться потоваришувати й вирушити у мандри. Вибір дітей
- Ви підсвідомо вибрали собі «в друзі» ті кольори, які
відповідають вашому настрою:
Слайд № 4
червоний — піднесеність; жовтогарячий—радість; жовтий— приємність;
зелений —
спокій; синій — сум; фіолетовий — тривожність; білий — складно сказати про настрій.
- Кольори
впливають на людину, на її самопочуття, емоції. Сподіваюсь, що настрій ваш
такий же чудовий і прекрасний, як оцей український віночок.
- Сприймайте
світ у кольорі, адже це радість для людини, позитивні емоції, енергія сили,
здоров'я та успіху!
Слайд 5. Епіграф
Слайд 6. На нас чекає цікаве й водночас
складне завдання: гортаючи сторінки життя запорозького козацтва, ми повинні
довести, що знаємо з теми: «Дієслівні односкладніречення».
Запишіть, будь ласка, у зошити тему уроку.
Слайд 7. Спробуємо
визначити цілі уроку:
знаємо про
односкладне просте речення з головним членом у формі підмета
вміємо відрізняти
односкладні речення від двоскладних, розпізнавати види односкладних речень.;
- перетворювати двоскладні речення на
односкладні;
- створювати
односкладні речення.
- Працювати сьогодні на уроці ми будемо у групах, на які
заздалегідь був поділений наш клас. Отже, у подорож вирушає група «Гетьмани» і
група «Козаки». Бажаю вам успіху!
II.
Актуалізація опорних знань
Починається
наша мандрівка, де ви маєте виконати завдання вправи «Я знаю, що ...»
Вправа «Я знаю, що...»
Діти, у
нас є горнятко, у якому знаходяться запитання. Ваше завдання - довести, що ви
старанно працювали на попередніх уроках і досконало знаєте матеріал з теми
«Дієслівні односкладніречення». По черзі витягніть запитання і дайте, будь
ласка, відповідь на нього. Не забувайте, що починати відповідь потрібно словами
«Я знаю, що ...»
- Яке
речення називається простим двоскладним? {Я знаю, що
простим двоскладним називаопься речення, яке має одну граматичну основу, до
складу якої входить і підмет і присудок.)
-
Яке речення
називається односкладним? (Я знаю, що односкладним називаопься
речення, яке має граматичну основу, до складу якоіі входить підмет або
присудок.)
-
Які види
односкладних речень ви знаєте? {Я знаю, що є такі види
односкладних речень з головним членам-присудком: означено-особові,
неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові і називні - з головним
членам -підметом.)
-
Яке речення
називається означено-особовим? (Я знаю, що означено- особовим
називається односкладне речення, у якам у гаї ов ний член- присудок означає
дію, що її виконує або буде виконувати конкретна особа. На конкретну особу (я,
ти, ми, ви) вказує закінчення дієсіова.)(Я знаю, що гаювний член (присудок) в
означено-особових реченнях виражений дієсловам першої або другої особи однини
чи множини теперішнього або майбутнього часу дійсного чи наказового способу.)
-
Яке речення
називається неозначено-особовим? (Я знаю, що неозначено- особовим
називається односкладне речення, у якому гаї овний член- присудок означає дію,
що її виконує, виконувала або буде виконувати неозначена особа певного кола
людей.) (Я знаю, що головний член (присудок) в неозначено-особових реченнях
виражений дієсловам у формі третьої особи множини теперішнього або майбутнього
часу.)
-
Яке речення
називається узагальнено-особовим? (Я знаю, що узагальнено-
особовим називається односкладне речення, у якому головний член- присудок
означає дію, що виконується або має виконуватися будь-якою особою або й усіма,
тобто узагальненою особою. Переважно такі речення є приспів 'ями або
приказками.) (Я знаю, що головний член (присудок) в узагальнено-особових
реченнях переважно виражений дієсловам другої, рідше - третьою особою множини
теперішнього чи майбутнього часу.)
-
Яке речення
називається безособовим?(Я знаю, що безособовим називається
односкладне речення, у якаму головний член-присудок означає дію (апан), що їх
мислимо незалежно від особи, активного діяча.Підмета в таких реченнях не може
бути, оскіїьки вказана в них дія (стан) не передбачає виконавця.)Я знаю, що
головний член (присудок) в безособових реченнях може бути виражений безособовим
дієсловам, безособовою дієслівною формою на — но, -то, дієсіовами немає, не
було, не буде, при яких є додаток у формі родового відмінка, неозначеною формою
дієслова, прислівникам або прислівникам у поєднанні з неозначеною формою
дієслова.)
-
Слайд 8.- Проведемо
словникову роботу. З’ясуємо значення слів «козак», «кіш».
(вільна людина,
шукач пригод).(Центральний орган управління в Запорізькій Січі. Місце перебування запорізьких козаків, все
козацтво , козацький табір)
- Діти, чи можна грати на уроці української мови у
волейбол? Виявляється можна.
«Лінгвістичний волейбол»
«Лінгвістичний волейбол»
Учні кидають одне одному м’яча, називаючи при цьому
слова, які можна пов’язати з лексичною темою «Запорозька Січ».
Наприклад, фортеця, бунчук, корогва, гетьман,
булава, спис, кіш, люлька, шабля, сурма, кирея, отаман, запорожець, писар,
шаровари, жупан, пояс, бурка, гармата, рушниця, сагайдак, кинджал і т. д.
Творче конструєвання.
1.
Завдання. Із записаними
«словами-скарбами» скласти і записати три односкладних речення.
(Козак, шабля,
гетьман, фортеця ... Хоробрий козак. Мали гострі шаблі.
Неприступна фортеця.)
2.
Завдання.Прочитати речення. Визначити
вид.
1група.1.Посадили
над козаком явір та калину.(Неозначено особове реч).2.Нема на світі кращих хлопців
над козацьких добровольців. (Безособове реч).3.За рідний краї і життя
віддай. (Це узагальнено-особове
реч).4.Виховуй в собі честь воїна, твори своє ціліснене «Я». 5.Там вправлялися
в їзді верхи, в стрілянні з рушниць і гармат та ремонтували човни.6. Ой коню
мій, вороненький, нудно тобі жити.{Безособове))
2 група.
Прочитати речення. Визначити вид.
1.Погано жилося українському
народові під пануванням чужих володарів. (
.) 2.Скрізь на Україні заведено панщину.( .)3.Але деякі свободолюбові люди утікали
у степи за Дніпрові пороги. (Двоскл.) 4.Там не було ні міст, ні сіл, ні
будь-якої влади. ( .).5.Пізніше
згуртувались козаки у великі військові загони. (Двоскл.) 6.Вибирали собі
отаманів і жили на великих островах серед ріки Дніпра. ( .)
Слайд 9
4.Зробити синтаксичний розбір односкладного речення групі
«Гетьмани», групі «Козаки».
Робота біля
дошки. По одному представнику з кожної групи виконують завдання
на дошці
Група «Гетьмани» Гей, славне військо
запорозьке Та й запропастила.
Зразок
письмового розбору односкладного речення Речення розп.,
неокл., просте, пошир.; односкл.;означ.-особ.; присудок вираж. особовим
дієсловом запропастила.
Група «Козаки» Україно, Запорожжя, Можна
вас забути?
Зразок
письмового розбору односкладного односкладного речення Речення
питальн., неокл., просте,пошир.;односкл.;безособ.;складен. дієслівн. присудок
вираж. допоміжним дієсловом можна та
неозначеною формою дієслова забути,
усклад, непоширеними звертаннями
Україно, Запорожжя.
Записати
речення, переробивши двоскладні на односкладні.
1
Група. 1 Військова дисципліна на
Січі була заснована на принципах людської гідності. (Військову дисципліну на
Січі було засновано (безособ.) на принципах людської гідності.)
2
.У запорозьких козаків покарання і страти призначались
різні. (У запорозьких козаків було призначено (безособ.) різні покарання і
страти.)
3
. Крім ганебного стовпа, козаки використовували
шибеницю й залізний гак. {Крім ганебного стовпа, у козаків було використано
(безособ.) шибеницю й залізний гак.)
4
.Козаки перед походом пекли й варили в казанах
харчі на дорогу. (Двоскладне).
5
.В кривавих січах
натомившись гірко, на Хортицю вернулись козаки. (Двоскладне)
2 група. 1. Зо всіх боків омивала острів Хортицю глибока вода Дніпра
. 2. На самім острові козаки викопали глибокий рів, що був наповнений
водою.
3. На брамах стояли гармати .
4. Не раз пробували здобувати Січ турки, татари та інші
вороги.
5. На Січі козаки вправлялися в їзді верхи, в стрілянні з
рушниць і гармат та ремонтували човни.
6. Довкола площі стояликурені.
Курінь «Побут і
звичаї»
Творча робота в групах. Випереджувальне завдання
- Діти,
ви мали випереджувальне завдання: скласти текст із 6-7 речень, використовуючи
односкладніречення. Групі «Гетьмани» скласти текст про побут козаків, а групі
«Козаки»-про звичаї і обряди. Прошу презентувати свою роботу.
(Група
«Гетьмани» Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею. За
широким поясом носили пістолі і люльку, через плече — торбинку з харчами і
кулями. До пояса на ремінь причіпляли ще й порошницю з порохом.
Іли сушену рибу, печене м'ясо та риб'ячу юшку. Риби
в ріках, всякого звіра та птаства в степу було багато. Пекли сухарі з пшеничної
муки.)
(Група «Козаки» Жінок на Січі не було. Ніхто не смів
мати на Січі жінки, навіть сам отаман. За це грозила кара — смерть. Коли козак
був жонатий, то жінка й діти жили десь на сечі або на хуторах, по так званих
«зимівниках». Там жили, коли не було війни. Господарювали, вели велику пасіку,
полювали. Частину з того завжди віддавали на Січ. Там, звичайно, й зимували.
Коли кошовий отаман оголошував воєнний похід, приміром, на турка, то козацькі
кінні роз'їжджалися по тих хуторах-зимівниках. Закликали козаків-хуїпорян на
Січ, на війну.}
Запрошую вас до
куреня «Церква Святої Покрови».
Слайд № 10 Зображення
церкви Святої Покрови.
«Церква Святої
Покрови»
Творча трансформація
Посеред Січі
знаходиться церква Святої Покрови.
1.
Розглянути малюнок.Прочитати текст. На
основі тексту та ілюстрації скласти і записати три односкладних речення різних
типів.
Посередині
Січі стояла невелика церква Святої Покрови. Знадвору дуже скромна, але
всередині повна золота й срібла, бо козаки були побожні й дуже дбали про свою
церкву. Пщ час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на
знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру.
Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і
купували щораз кращі нові хоругви та ікони. Запорозькі козаки були глибоко
віруючими людьми, вони дотримувалися християнської православної віри. На
Запорозькій Січі рятувалися від кріпацтва й переслідування люди різних націй.
Утікачі мусили прийняти християнство.
3. Прочитати складені речення. Визначити їх вид.
(Шануємо козацьку святиню. (Означено-особове).
Милуюся красою і оригінальністю церкви. (Означено-особове). Тримали шаблі
наполовину витягнені з піхов. (Неозначено-особове). Готові боронити свою віру.
(Неозначено-особове). Скрамна, але повна срібла та золота церква Святої
Покрови. (Називне). Побожні козаки.(Називне). Частину своєї воєнної здобичі
призначали на церкву.(Неозначено-особове). Купували нові хоругви та
ікони.(Неозначено- особове). Дбали про церкву. (Неозначено-особове). Дотримувалися
християнської православної віри. (Неозначено-особове). Мусили прийняти
християнство. (Неозначено-особове). На Запорозькій Січі рятувалися від
кріпацтва й переслідування. (Неозначено-особове).)
Створення ситуації успіху
Молодці, ви гарно попрацювали, справилися і з цим
завданням. Сподіваюсь, що й надалі будете так плідно працювати!
Рефлексія.
Заключне слово вчителя.
- Діти, ви
молодці! Ми усе встигли. Усі разом ми здійснили чудову подорож у минуле нашої
рідної України.
Слайд № 11Епіграф
уроку
Не забуваймо вислів видатного
українського письменника Олександра Довженка, який був епіграфом сьогоднішнього
уроку: «Народ, який не знає свого минулого, не має майбутнього».
V. Домашнє завдання. Середній та достатній рівні. Заповнити таблицю.
|
Вид
дієслівного односкладного речення
|
Чим виражений
присудок
|
Приклад
|
|
Означено-особове
|
|
|
|
Неозначено-особове
|
|
|
|
Узагальнено-особове
|
|
|
|
Безособове
|
|
|
|
Інфінітивне
|
|
|
Високий рівень. Написати твір-мініатюру «Звичаї мого
народу», використовуючи односкладні речення.
Тема: Прикметник як частина мови в українській та
англійській мовах
Мета:
- поглиблення знань учнів про прикметник як частину мови, його граматичне
значення,
- формування загальнопізнавальних вмінь знаходити прикметники в
реченнях, визначати їх роль,
- порівнювати прикметники в українській та англійській мовах,
- розвивати творчі можливості учнів,
- навчати перекладати з англійської на українську мову,
- розвивати пам’ять учнів.
Цілі:
Знають:
- на яке питання відповідають прикметники,
- визначення прикметника,
- морфологічні ознаки, властиві прикметникам,
- чим відрізняються і чим схожі прикметники в обох мовах.
Вміють:
·
перекладати з англійської мови речення з прикметниками,
·
знаходити в реченнях прикметники і перекладати їх українською
мовою,
·
визначати розряд прикметників,
·
визначати рід, число, відмінок прикметників,
·
використовувати прикметники в мовленні.
Тип уроку: бінарний урок, урок формування знань, умінь, навичок
Обладнання: ілюстративний матеріал
(презентація)
Форми роботи: «Мікрофон»,
«незакінчене речення», бесіда, спостереження, діаграма Вена
Хід уроку
I. Мотиваційний етап
1.
1. З’ясування емоційного
настрою учнів. Обмін побажаннями.
Вчитель української
мови вітається з учнями, звертаючи увагу на те, що на них чекає незвичайний
урок, адже вони бачать перед собою не одного, а двох вчителів української та
англійської мов.
1.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду.
Вчитель пропонує учням
усно дати відповіді на запитання. Слайд 2
Чого Ви очікуєте:
- від уроку?
- від вчителів?
- від однокласників?
Учнівисловлюються, передаючиодинодномууявниймікрофон
II. Цілевизначення та
планування Слайд 3
1. Загадки
найяскравіше передають колорит мови. Давайте спробуємо розгадати деякі загадки
українською та англійською мовами.
Холодна, біла,
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок спинила.
(Зима)
Росте
вона зимою донизу головою тоненькою, прозорою, біло-голубою. Бурулька
Fat and gay, on a winter day,
He came here with us to stay.
But day by day he thined
And so we brought his younger brother in. (A
calendar)
It‘s blue by night,
By day it's white.
It is cold and not dry,
It falls from the sky.
(Snow)
2. Оголошення теми. Визначення цілей уроку
Поставте запитання до
виділених слів. Що вони означають? Якими частинами мови вони є? Так,
прикметниками.
Слайд 4-5
Отже, тема нашого
уроку: «Прикметник як частина мови. Порівняння прикметників в українській та
англійській мовах.»
Учні записують дату та тему уроку у зошити.
III. Опрацювання навчального матеріалу
1.
Категорії роду та числа.
Вчитель іноземної мови
пропонує учням письмово перекласти речення з англійської на українську мову: Слайд
6
-
Now we are going to translate some sentences from English into Ukrainian. Write
them down.
It was a late winter day.
Це був зимовий день.
Our New Year's tree is big and nice. Наша ялинка велика і чудова.
Слайд 7
Після запису речень у зошити учні шукають прикметники,
визначають їх рід та число.
зимовий-ч.р., одн.
тьмяне-с.р., одн. велика- ж.р., одн.
Ці самі категорії учні визначають в англійських прикметниках.
-
Let’s find out if there are any categories in English. Do the adjectives change?
What
about English adjectives? Do they change? Look at the blackboard:
an
winter day – зимовий день
winter
weather – зимова погода
winter mood – зимовий настрій
2.
Категорія відмінку
Вчитель української мови дає учням завдання провідміняти словосполучення
Зимовий день
Один учень працює біля дошки, інші - у зошитах.
Висновок: прикметник стоїть у
формі того ж відмінка, що й іменник.
Вчитель англійської
мови пропонує учням провідміняти словосполучення англійською мовою.
- Do adjectives conjugate in English? A winter day
Вчитель звертає
увагу учнів на те, що в англійській мові існує присвійний відмінок іменників. У
таких словосполученнях присвійні іменники відповідають на питання ЧИЙ?, є прикметниками.
- Thus, let’s revise that there is a possessive case. The word combinations answer the question WHOSE?
Учні утворюють присвійні словосполучення за малюнками. Слайд
8 -9,10-11,12-13, 14-15, 16-17, 18-19
-
Let’s make possessive word combinations in English and Ukrainian. Look at the
pictures.
the
mother’s umbrella – мамина парасоля
the
father’s car – татова машина
the
grandmother’s hat – бабусин капелюх
bird’s
song - пташина пісня
grandpa’s house - дідова хата
eagle’s wing - орлине крило
Висовок: в англійській мові є тільки 2 відмінки (називний і
присвійний), а в українській мові 7 відмінків, і прикметники змінюються за
відмінками як і іменник.
3. Розряди за значенням.
Вчитель української мови систематизує знання учнів.
- За значенням прикметники розподіляються на:
а) якісні (який?) – утворюють ступені порівняння
б) відносні (який?)
в) присвійні (чий?)
Учні разом із вчителем
дають визначення розрядів, звертаючи увагу на те, чим вони відрізняються. Завдання:
скласти словосполучення за малюнком, перекласти їх англійською мовою, визначити
розря дприкметників.
Слайд 20, 21
Заячівуха – hare's ear - присвійний
веселий хлопчик – gay boy - якісний
золота каблучка – gold ring – відносний
залізна ложка – iron spoon – відносний
дерев'яний стіл – wooden table - відносний
великий м’яч – big ball – якісний
гусячий хвіст – goose's tail – присвійний
кучеряве волосся – curly hair – якісний
Висновок: в українській мають розряди за значенням, а в англійській мові є групи прикметників за значенням: розмір, форма,
вік, колір, матеріал, походження.
4. Розставити репліки діалогу в правильному порядку.
Прикметники використовують для точного опису предметів, явищ і подій,
називають суб’єктивну характеристику предмета, надають висловлюванню
емоційності і образності.
-
Hi, Lin!
How were your winter holidays?
-
Oh? Yes. I went to Africa. What about
you?
-
Yes, I went to Scotland. When did you go
to Africa?
-
In December. I took a lot of photos of
wild animals.
-
Wow! Deed you see any crocodiles?
-
No! I wanted to but I wasn't lucky.
-
Unfortunately I didn't see any animals
in Scotland.
-
So did I.
Mine was exciting, too.
5. Робота в
групах.
1 група. Скласти діалог українською мовою.
Ситуація: Сергій прийшов на ковзанку і побачив однокласницю
Олену.
Мета спілкування: поділитися своїми
враженнями про перебування на ковзанці.
Вживайте прикметники: пухнастий,
блискучий, щасливі, морозна.
2 група. Make up a dialogue in English.
Situation: Alina
met your friend Ann at shop in winter holidays.
The aim of
communication: Does your friend
like winter? What does your friend prepare to the New Year?
Use the
adjectives: snowy, fine,
gay, New Year’s party.
2. 5. Діаграма Вена.
На підставі висновків,
зроблених на уроці, учні порівнюють прикметники, узагальнюють знання, знаходячи
спільне та відмінне в обох мовах.
Слайд 22
Прикметники в
українській мові мають категорії роду, числа та відмінку; розряди: якісні,
відносні та присвійні.
Прикметники в
англійській мові не мають категорій та розрядів, можуть вживатися в присвійних словосполученнях.
Спільне: в
українській мові розряди за значенням дорівнюють в англійській мові групи прикметників
за значенням
Слайд 23
IV.
Рефлексивно-оцінювальний етап.
1.
Рефлексія.
Учні підводять підсумки, відповідаючи на запитання:
Чи досягнув я поставлених цілей?
Якщо так, то завдячуючи чому?
Якщо ні, то що цьому завадило?
1.
«Мікрофон-1»
Чи
справдилися мої очікування?
Домашнє завдання
1.
Перекласти
словосполучення (середній та достатній рівні).
Українська
мова
|
Англійська
мова
|
Зимовий день
|
|
a winter weather
|
|
Новорічне бажання
|
|
frosty silence
|
|
Зимові канікули
|
|
moon’s lights
|
2. Написати твір на тему: «Зимові свята у моїй сім’ї» з використанням прикметників
і перекладіть його на англійську мову (високий рівень).
Використання інтерактивних методів на уроках української літератури
Зміст
Вступ
Методичні розробки уроків з української літератури в 5 класі
1.1.
Урок
№39 «Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» (із кн.. «Княжа Україна»). Зміст
заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність нині» 6
1.2.
Урок
№40 «Олександр Олесь. Драма-казка «Микита Кожум’яка». Найнапруженіші епізоди в
казці. Своєрідність побудови драматичного твору» 10
1.3.
Урок
№41 «Зв'язок у драмі-казці «Микита Кожум’яка» історичного минулого з сучасністю» 14
Вступ
Процес навчання потребує напруженої розумової роботи
дитини і її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти,
продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою
інтерактивного навчання.
На уроках літератури нові технології навчання спрямовані
на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати
гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та
синтезувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність.
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що в
навчальний процес залучаються всі учні. При цьому їм надається змога
рефлексувати з приводу того, що вони знають та думають. Колективна діяльність
учнів у процесі пізнання і засвоєння літературного матеріалу передбачає
індивідуальний внесок кожного в навчальний процес, обмін знаннями, ідеями,
способами діяльності. При цьому має панувати атмосфера доброзичливості та
взаємної підтримки. Вона створює умови, за яких учні не лише здобувають нові
знання, а й розвивають свою пізнавальну діяльність, виходять на вищі форми
співробітництва.
Інтерактивна діяльність ґрунтується на діалогічному
спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв'язанню
загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Учні перебувають у
режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з художнім текстом,
уявлюваним автором, літературним героєм, критиком, реальним товаришем,
викладачем і т. ін. Отже, інтерактивне навчання - передовсім діалогічне
навчання, якому притаманна тісна взаємодія викладача і учня.
Актуальність даної проблеми викликана цілим рядом
чинників. По-перше, інтенсифікація учбового процесу ставить задачу пошуку
засобів підтримки в учнів інтересу до матеріалу і активізації їх
діяльності. По-друге, однією з найважливіших проблем викладання української
літератури є навчання усного мовлення. Завдання педагога полягає в тому, щоб
знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення
дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно
удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати
програмний матеріал. Тому, я вважаю, так важливо використовувати інтерактивні методи на уроках української
мови та літератури.
Основні завдання:
- використовувати
різноманітні форми і методи організації навчальної діяльності, орієнтованої на
конкретного учня;
- створювати атмосферу зацікавленості кожного учня в
роботі класу;
стимулювати учнів до висловлювань, використання різних
способів - виконання завдань без страху помилитися, одержати неправильну
відповідь;
-
підтримувати
учня у його бажанні знаходити свій спосіб роботи; аналізувати роботу свою та
інших учнів на уроці;
-
створювати
педагогічні та навчальні ситуації, що дають кожному учневі на уроці виявляти
ініціативу, самостійність у роботі;
-
створювати
умови для природного самовираження учня.
Очікувані результати:
- покращення
усної грамотності учнів;
- підтримка
творчо здібних учнів;
- підвищення
якості освіти;
- підвищення
рівня зацікавленості учнів до вивчення української літератури;
- зацікавленість
історичним минулим нашого народу.
Отже, розглядаючи
блок «Історичне минуле нашого народу», учні 5 класу не лише засвоюють нові
поняття, вчаться виразно читати поетичні твори, висловлюють власні думки, а й
підвищують власний духовний рівень, уроки сприяють вихованню української
ментальності, любові до рідної мови, що інтегрує в собі розум і естетику нації,
відстояні у віках народні звичаї, традиції, моральні цінності, і з’єднує сучасне
народу з його минулим і сьогоденням.
1.1.
Тема: «Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» (із кн.. «Княжа Україна»). Зміст
заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність нині»
Мета: ознайомити п’ятикласників із життєвим та творчим
шляхом Олександра Олеся; удосконалювати навички виразного читання поетичного
твору, висловлювати власні думки про прочитаний твір, зміст заповіту Ярослава
Мудрого і його актуальність сьогодні; розвивати культуру зв’язного мовлення,
пам'ять, логічне мислення, увагу; виховувати патріотичні почуття, шанобливе
ставлення до заповітів наших предків, осмислене їх виконання.
Цілі:
Знати:
-
життєвий
та творчий шлях О.Олеся;
-
зміст
заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні.
Вміти:
-
виразно
читати поетичний твір;
-
висловлювати
власні думки про прочитаний твір;
-
аналізувати
образ Ярослава Мудрого.
Тип уроку:
вивчення нового матеріалу.
Міжпредметні зв’язки: історія, українська мова.
Обладнання: портрет та
бібліотечка творів Олександра Олеся, портрет Ярослава Мудрого,
ілюстрації Софії Київської, Золотих воріт.
Доки будете дружно держатися купи,
незламно стояти всі
за одного, а один за всіх,
доти ніяка ворожа сила не побідить вас.
Іван Франко
Хід уроку
1.
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Визначте свій
настрій за допомогою кольору.
ІI. Актуалізація
опорних знань учнів.
1.
Перевірка домашнього завдання. Зачитування оповідань, узаємооцінювання.
2.
Продовжіть речення: »Прочитавши літописні оповіді, я зробив для себе
висновок, що…».
IІI.
Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Народ живий, допоки жива його
історична пам'ять. Ця незаперечна істина спонукала не одне покоління
українських письменників звертатися до славних
чи трагічних сторінок минувшини.
Не оминув історичної тематики у своїй творчості й видатний український
письменник Олександр Олесь. Його вірші були сповнені віри і надії на краще
майбутнє. Згадаймо сьогодні ім‘я славного князя, з'ясуємо, за що
українці вдячні Ярославу Мудрому. Прочитавши твір Олександра Олеся «Ярослав
Мудрий» з книги «Княжа Україна», визначимо, який заповіт залишив київський
князь своїм дітям і нам, його нащадкам.
Сьогодні на уроці проаналізуємо зовнішність, внутрішній стан і вчинки
Ярослава Мудрого, майстерно зображені поетом, а також порівняємо цей
літературний образ із історичними фактами, живописними полотнами, які описують
вчинки князя.
IV.
Засвоєння нових знань, формування умінь, навичок.
1. Розповідь вчителя про життя і творчість Олександра
Олеся за презентацією.
2. Прочитати статтю підручника про письменника.
3. Перевірка засвоєного матеріалу
На дошці
записано слова. Пояснити, як вони стосуються Олександра Олеся: Кандиба, «З
журбою радість обнялась», Ольжич, 1944 р., Італія, Прага, Леся Українка, 15 років,
еміграція.
Учитель: Але найбільше любився
Олександр у історії: працював з архівами, переглядав рукописи, переказував
дітям народні думи та пісні. Улюбленим героєм «домашніх творів» був Ярослав Мудрий.
Давайте прочитаємо
про славного Ярослава, про те, як пам’ятають нащадки князя київського (читання
ланцюжком).
Словничок.
Небавом, берло, скоморохи, сян,
боян.
Робота
у групах. Поставте запитання
за прочитаною поезією сусідові по парті. Дайте відповіді на його запитання.
Найважче запитання поставте вчителеві.
Бесіда.
-
Які
картини виникли у вашій уяві під час читання поезії?
-
Чому
О.Олесь називає Святополка катом? Хто сів на престол після нього?
-
Як
змінився Київ за часів князювання Ярослава Мудрого?
-
Ярослав
Мудрий був князем-завойовником чи князем-будівничим?
-
У
чому виявилася хоробрість і мудрість Ярослава?
Завдання до класу:
- Виберіть
цитати, що розповідають про заслуги Ярослава перед народом (цитатний план):
1. «Україна
зацвіла, як пишний сад».
2. «Люде багатіти
почали».
3. «Київ Царгородом другим став».
4. «До палат
ішли невпинно чужоземні посланці».
5. «І в Європі
честю мали … поріднитись з Ярославом».
6. «Але
мудрість Ярослава вся була в його ділах».
7. «Не
сваріться, жийте в згоді».
Словесне
малювання. Опишіть
зовнішність Ярослава Мудрого.
Складання
графосхеми »Ярослав Мудрий».
Запишіть у вигляді схеми якості Ярослава Мудрого, спираючись на текст поезії і
опрацьовану на уроці інформацію.
- Колективна робота.
Тема твору: розповідь про діяльність Ярослава Мудрого,
про його заповіт жити в мирі і злагоді.
Ідея: уславити мужнього князя, закликати нащадків берегти
рідну землю, любити її, як любив Ярослав.
Основна думка твору: «не сваріться, жийте в згоді: тільки
мир збере усе».
Жанр твору: патріотична поезія.
Художні засоби: епітети «Святополк окаянний», «живий
Київ»; метафори «незгода все по полю рознесе», Україна зацвіла», «бідувало
місто і село»;порівняння «зацвіла, як пишний сад», «дбав, як про друга».
V.
Підсумок уроку
- Який
заповіт залишив Ярослав?
- Чи виконали
його нащадки?
- Як ви
вважаєте, чи важко це зробити?
- Що для
цього потрібно?
- Чи близькі
нам, сучасним українцям, слова заповіту?
Дякую, любі
мої малята, за пам'ять щиру про предків славних. Вірю, що не посоромите нас у
життєвій своїй дорозі. «Не сваріться, жийте в згоді».
VI.
Рефлексія.
На
сьогоднішньому уроці я дізнався(лася)…
я навчився(лася)…
мені було важко…
мій найбільший
успіх…
V.
Домашнє завдання.
Виразне
читання поезії, відповідь на запитання (письмово) «Як я можу виконати заповіт
Ярослава Мудрого?».
VI.
Оцінювання учнів.
1.2.Тема: «Олександр Олесь. Драма-казка
«Микита Кожум’яка». Найнапруженіші епізоди в казці. Своєрідність побудови
драматичного твору»
Мета: викликати в учнів інтерес до читання, формувати
інформаційні, комунікативні компетентності учнів; на прикладі драми-казки
Олександра Олеся «Микита Кожум'яка» ознайомитися з поняттям «драматичний твір»
і його особливостями, опрацювати ідейно-художній зміст твору; розвивати увагу,
спостережливість, пам'ять, формувати критичне мислення; виховувати інтерес до
історичного минулого рідного краю, його культури; національну свідомість учнів.
Цілі:
Знати:
-
зміст
драми-казки «Микита Кожум’яка»;
-
поняття
«драматичний твір» і його особливості.
Вміти:
-
виразно
читати драматичний твір;
-
опрацювати
ідейно-художній зміст твору;
-
висловлювати
власні міркування з приводу прочитаного;
-
виділяти
найнапруженіші епізоди.
Тип уроку: формування знань, умінь, навичок
Обладнання: тексти художніх творів.
Теорія літератури: драматичний твір і його ознаки.
Хід уроку
І.
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Стисло опишіть свій настрій, використовуючи прислів’я і
приказки.
ІІ.
Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання. Зачитування відповідей на
запитання.
ΊΊΊ. Мотивація навчальної діяльності..
Слово вчителя. Рідна
земля, давня Русь-Україна та її народ у променях сонцесяйного Олесевого слова
відсвічують найвищими людськими чеснотами, постають у славі й непроминущості.
Ми дізнаємося на цьому уроці про особливості драматичного твору, роль
художнього перебільшення — гіперболи, про героїзм простих людей — вірних синів
рідної землі.
IV. Опрацювання навчального матеріалу.
1.Слово
вчителя. Театральне
мистецтво України бере початок із глибокої давнини в народних іграх, танцях,
піснях та обрядах. Перші театральні трупи сформувалися в Наддніпрянщині у 18
столітті. Становлення класичної української драматургії пов’язане з іменем
І.Котляревського, який очолив театр у Полтаві, та Г.Квітки-Основяненка,
основоположника художньої прози в новій українській літературі. Олександра
Олеся театр манив з дитинства. Часом узимку, щоб подивитися якусь українську
п'єсу, він долав двадцять верств. Це непереборне захоплення театром певним
чином визначалося й обдарованням поета – він зіграв десятки ролей у
самодіяльному театрі, створив цілу низку драматичних етюдів, тісно співпрацював
з театральними діячами. У 20-30-х роках був чи не єдиним творцем української
драматичної казки, корені якої сягають народної творчості. Він працював над
інсценізаціями таких народних та літературних казок, як «Івасик-Телесик»,
«Лісовий цар Ох», «Лисичка, Котик і Півник», створював власні драми-казки. Усна
народна творчість завжди була й залишається невичерпним джерелом натхнення
письменників. Ось і Олександр Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин
створив чудову драму-казку «Микита Кожум'яка». Хто ж є героями його творів? Про
це ми дізнаємося прямо зараз.
1. Бесіда.
-
Пригадайте
українську народну казку «Кирило Кожум’яка». До якого виду казок її можна
залічити? Чому?
-
Що
особливого у формі казки О.Олеся «Микита Кожум’яка»? Яку роль тут відіграє
діалог?
2.
Пояснення вчителя. Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум'яка», ми звернемо
увагу на своєрідність цієї казки. Такі твори призначені не лише для читання, а
й для постановки в театрі.
Називаються
особливості:
-
драматичним
казкам, п'єсам, поемам властива особлива побудова: дії, картини, яви;
-
складаються з висловлювань героїв, які
називаються репліками;
-
мова автора обмежується короткими
зауваженнями про зовнішність, інтонацію, жести, рухи персонажів, які мають
назву ремарки;
-
у постановках важливу роль відіграють:
-
оформлення сцени-декорації,
-
звуковий, музичний супровід,
-
майстерна гра акторів.
Записати
визначення до літературознавчого словничка (зошита).
Драматичний
твір – це твір, у якому життя подається переважно через розмови, вчинки та дії
героїв і призначення для постанови на сцені.
3.
Виразне
читання учнями драми-казки “Микита Кожум'яка.
4.
Робота з таблицею. Розгляньте таблицю. З’ясуйте, які ознаки драматичного
твору і казки властиві твору «Микита Кожум’яка». Спробуйте визначити йог жанр?
Народна казка
|
Драматичний твір
|
Використання відомого
казкового сюжету
|
Діалоги, монологи
|
Трикратність
|
Ремарки
|
Уживання стійких словесних
формул
|
Чотири картини
|
Перемога добра над злом
|
Декорації: палати князя,
князівська світлиця, подвір’я Кожум’яки, майдан за містом
|
Висновок. Отже,
за своїми жанровими ознаками «Микита Кожум’яка»
- це драма-казка.
Бесіда з вибірковим читанням.
- Визначте найцікавіші фрагменти драми-казки.
Прочитайте їх в особах.
- Які епізоди
твору є найбільш напруженішими?
- Знайдіть у
творі ремарки. Про що в них ідеться?
- Якими ви
уявляєте собі палати князя? Як, на вашу думку, вони були облаштовані?
- Яке лихо приносив Змій на Руську землю?
- Чому ж увесь
народ не встав «страшного ката розп’ясти»?
- Який у князя був вибір?
- Як у подібній ситуації вчинили б ви?
- Яким
зображено у творі народ?
- Визначте
тему та ідею твору.
- Що нагадують
вам ці рядки з казки: «Ще не вмерла правда в світі, Вогник віри не погас…»?
V. Перевірка усвідомлення змісту драми-казки Олександра
Олеся «Микита Кожум'яка».
Гра «ТАК-НІ»
1. Князь із Княгинею сумували,
бо повинні були віддавати Змію улюбленого сина? (Ні)
2. Посланець Змія був «чорний та
окатий, як та ніч»? (Так)
3. Народ боявся Змія? (Так)
4. Князь зібрав воєвод, щоб
повідомити їм про своє рішення добровільно віддати Змію дочку? (Ні)
5. Чи всі воєводи одностайно
погодилися з Князем боротися проти Змія? (Ні)
6. У три роки Микита міг
побороти свого батька? (Так)
7. Микита брутальний, злий,
жорстокий? (Ні)
8. У Микити було п'ять братів?
(Ні)
9. Микита одразу погодився
боротися зі Змієм? (Ні)
10. Замок Змія був похмурий,
темний? (Ні)
11. Чи важко Микиті було
боротися зі Змієм? (Так)
12. Микита врятував Князівну від
Змія? (Так)
5. Підсумок уроку.
- Яким постає у вашій уяві герой-богатир
драми-казки О.Олеся «Микита Кожум'яка».
6. Домашнє завдання. Підготовка
до виразного читання драматичної казки за особами.
Індивідуальне завдання. Підготувати інсценізацію найцікавішого уривка
казки.
7.
Оцінювання учнів.
1.3.Тема: Зв'язок у драмі-казці «Микита Кожум’яка»
історичного минулого з сучасністю.
Мета: Продовжити знайомити учнів із творчістю О.Олеся;
розкрити зміст поняття гіпербола. Розвивати увагу, спостережливість, пам'ять.
Виховувати пошану до минулого, гордість за наших мужніх предків, національну
свідомість предків.
Цілі:
Знати: - зміст драми-казки;
-
зміст
поняття гіпербола.
Вміти: - визначати
головних та другорядних героїв казки;
-
виразно
читати за ролями;
-
характеризувати
та порівнювати образ Микити;
-
визначати
гіперболу у творі.
-
-
висловлювати власну думку.
Тип уроку:
формування знань, умінь, навичок.
Обладнання: ілюстративний матеріал
Хід уроку
1.
Забезпечення емоційної готовності до уроку.
Обмін побажань. Озвучте кілька приємних побажань на сьогоднішній урок
своєму сусідові по парті
2.
Актуалізація опорних знань учнів.
Дидактична гра «Впізнай мене!». Хто з героїв казки «Микита Кожум’яка» міг би
про себе сказати такі слова?
-
Я
готова була пожертвувати власним життям, аби лише врятувати
князівну(дівчина-служниця.
-
Я
– володар землі і цар самого пекла.
(змій).
-
Я
вважаю рабами тих, хто не бореться, а скоряється долі(князь.
-
Я
прийшов до царського палацу, щоб порадити як здолати Змія(дід).
-
Я
вірила в те, що Змій загине і люди перестануть журитися(князівна).
-
Я
кохаю князівну (Микита).
-
Я
плачу і страждаю від того, що можу назавжди втратити дочку (княгиня).
-
Я
приніс звістку про те, що Змій викрав князівну (гонець).
3.
Мотивація навчальної діяльності.
Слово
вчителя. На сьогоднішньому
уроці ми детально ознайомимося з драматичною казкою Олександра Олеся «Микита
Кожум'яка», написаною за мотивами народних казок, переказів, билин; визначимо,
які найкращі риси втілено в образі богатиря Микити;
4.
Опрацювання навчального матеріалу.
1.
«Мозковий штурм».
1. Хто
такий богатир?
(Богатир – оспіваний у народній творчості герой, хоробрий
воїн, людина-велетень з надзвичайною силою і відвагою).
2. Створення «асоціативного
куща».
Богатир
– мужній, хоробрий, воїн, борець
за правду, справедливий.
3. Перегляд
картин В.М.Васнецова «Три богатирі», «Витязь на роздоріжжі».
Слово вчителя:
Народ складав про мужніх лицарів пісні, легенди, казки, у
яких ці воїни мужньо боролися з ворогами-загарбниками, захищаючи рідну землю.
Прагнули уславити Київську Русь, довести її могутність і велич.
-
Пригадайте, яких билинних богатирів ви знаєте? Слово учителя. Художники уявили
богатирів справжніми героями, здатними протистояти злу. Саме такими вони
постають перед нами на картинках В.М.Васнецова.
-
Чому, на вашу думку, богатир «Витязь на роздоріжжі» зображений саме на білому
коні?
-
Яких ви знаєте безстрашних богатирів, які діють в українських народних казках?
Учитель. Творчо переробивши казковий сюжет, О.Олесь у казці-пєсі
«Микита Кожум’яка» опоетизував образ одного з найулюбленіших героїв
українського казкового епосу.
Інсценізація уривка казки. Дійові особи: Князь, Воєводи, дід.
Дід.
(входить)
Б’ю я князеві чолом,
Б’ю чолом і воєводам!
Чув я, Князю мій,
що ти
Перестав спокійно спати,
Що до тебе йдуть свати,
Щоб дочку твою узяти.
Перший Воєвода.
Тут не місце жартувати!
Дід. Я, панове, не жартую,
Не для жартів я прийшов:
Я до князя в серці чую
І пошану, і любов.
Воєводи! Не
годиться,
Щоб віддав Дочку наш Князь.
Треба з лютим Змієм биться,
Щоб не жер він більше нас.
Князю! Треба вбити
гада!
Князь. Ось про це іде нарада…
Але б хто на бій пішов!
Дід. Змія б син мій поборов.
Князь. Що ж він дужий?
Дід. Та не знаю,
А подужав би , гадаю,
Всі сини мої, панове,
Молоді, міцні, здорові,
А найменший – щось страшне!
Вже трьох літ боров мене!
…Раз колись коня мій син
Перекинув через тин.
..а сердитий! Тільки слово –
І скипів, і вже готово!
Що підвернеться
під руку,
Все потрощить, як макуху!
Скаже: «Сину, час вставати» -
І тікай, тікай із хати,
Бо, що трапиться на очі,
Те тобі й на спину скоче!
Сміх і сльози… Чулий, добрий,
І розумний, і хоробрий,
І всіх любить нас, либонь,
А зачепиш – як огонь!
Князю! В мене є надія,
Що подужає він Змія.
Князь. Ах, коли б він гада вбив,
Я б тебе озолотив!
Незабаром замість хати
Мав би ти, старий,
палати,
Мав би коней і волів –
Все, що тільки б захотів…
Дід.Не прошу нічого в тебе,
Та мені його й не треба;
Я хотів лише тобі
Помогти в тяжкій журбі…
Князь. Ох, старий. Тяжка година!
Що ж …Поклич до мене сина!
Дід. Щоб пішов він?! Та нізащо!
Не послухає, ледащо.
Він не встане із стільця.
Князь. Що ж послати посланця?
Дід
.Де там! Знаю я синів!
Шли дванадцять посланців,
Шли найкращих посланців,
Шли найкращих, молодих.
Не послухає – старих!
Як не вийде знов нічого,
Шли малих дітей до нього.
Наймиліші йому дитина…
Оттакого маю сина!
Князь.Все зроблю, сивенький мій,
Тільки завтра був
двобій!
Я на все, старий, готовий!
Прощавай, іди здоровий.
Другий воєвода.
Цей уб’є напевно гада!
Князь.Що ж… Скінчилася нарада
Дуже ви допомогли..
Але є ще в нас орли,
Та не тут, не в цій палаті,
А в мужицькій простій хаті!
Бесіда
-
Як
ми дізнаємося про фізичну силу Микити?
-
-Чи
можливе таке насправді?
- Чи не ідеалізує
автор свого героя, зображуючи його незвичайним ще змалку?
Слово
учителя. Дуже часто в
казках, легендах ми зустрічаємо героїв надзвичайної сили, сміливості, розуму й
передбачливості. Чому народ, письменники вдаються до таких перебільшень?
Напевно, щоб уславити, звеличити своїх улюбленців І такий художній прийом
називають гіперболою.
1. Робота зі словничком літературознавчих
термінів.
Гіпербола — це художній прийом, який полягає в перебільшенні рис людини, предмета чи
явища для посилення виразності й підкреслення сказаної думки.
2. Практична
робота. • Гра “Шукачі скарбів”. Знайти гіперболи у творі Олександра Олеся
“Микита Кожум'яка”.
(“їхні руки з криці куті... ”, “І, як звірі, в гніві люті”, “вже з трьох
літ боров мене”, “Раз колись коня мій син перекинув через тин”,(Сила Микити
Кожум’яки, сила Змія, двобій між ними.)
3. Завдання
учням.
1) Доведіть, що
драма-казка О.Олеся «Микита Кожум’яка» – драматичний твір (Розповідь про події подається через розмови та вчинки дійових
осіб; дійові особи, поділ на дії, картини, ремарки).
2) Поділіть героїв драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка» на головних і
другорядних, позитивних і негативних, тих, хто вірить у перемогу над Змієм, і
тих, хто не вірить. Результат роботи оформіть у вигляді таблиці.
5. Робота в
групах.
Схарактеризуйте героїв п’єси-казки О. Олеся «Микита
Кожум’яка».
І група — Микита
Кожум’яка.
- Яким постає у вашій уяві герой-богатир драми-казки
О.Олеся «Микита Кожум'яка».
Хто такий Микита Кожум'яка?
- Як у творі змальовано його силу?
- Чи змогли б ви на місці Микити,
маючи неабияку силу, теж вступити у бій із Змієм?
- Як пояснити те, що тільки після прохання дітей Микита
пішов визволяти князівну? (А найменший
— щось страшне!
Знайдіть у
казці слова, які характеризують Микиту Кожум'яку
Вже трьох
літ боров мене! І
розумний, і хоробрий
...Раз
колись коня мій син
І всіх любить нас, либонь,
Перекинув
через тин.
А зачепиш — як огонь!
...А
сердитий!.. Тільки слово,—
...Наймиліш йому дитина!..
І скипів, і
вже готово! ..Ось Микита наш — дивак
Що
підвернеться під руку,—
Покохав собі Князівну.)
Все
потрощить, як макуху!
...Чулий,
добрий,
ІІ група — Князь і Князівна.
-
Як поводиться
Князівна?
-
Знайдіть у тексті
портрет Князівни. Що в ньому особливого?
(Люблячі батьки; Князь більш рішучий, упевнений, активно
намагається протидіяти лиху; Княгиня більш печальна, розгублена, зневірена.)
ІІІ група — Дівчина.
-
Що свідчить про
добре, співчутливе серце дівчини-служниці? Знайдіть підтвердження в тексті.
(Мужня, самовіддана, здатна навіть до самопожертви заради
порятунку Князівни.)
IV група — Воєводи.
-
Якими
постають у вашій уяві Воєводи?
— Чим різняться позиції 1-го і 2-го Воєвод?
(1-й Воєвода.
Мусим ми
скоритись долі —
Вітром гнеться дуб у полі.
2-й Воєвода.
Гнулись ми, та досить гнутись:
— Час до вітру обернутись!…)
— На чиєму боці більшість воєвод?
(Одні за те, щоб скоритися, зневірені; інші пропонують
боротися, шукати вихід.)
5група
– Змій
-
Яке
лихо приносив Змій на Руську землю?
-
- Які сили уособлює Змій?
Слово учителя. Автор підкреслює, що справжніми героями і захисниками
рідного краю разом із князями були й прості люди. Герой української народної
казки Кирило Кожум’яка, виробляючи шкіри, став дуже сильним. І коли знадобилася
його допомога, він сміливо виступив проти Змія, котрий кривдив народ. Такий же
й герой п’єси-казки Олександра Олеся — Микита. І в нас є змога порівняти два
різні за жанром твори — епічний (розповідний) та більш напружений драматичний
із його особливостями. Так, ідучи на самопожертву, син кожум'яки перемагає
Перегляд слайдів та
повідомлення учнів про сучасних богатирів
4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».
Визначте, як історичне минуле може бути пов’язане із
сучасністю (за матеріалами п’єси-казки).
Інтерактивна
вправа «Мікрофон».
Чи можна в наш час зустріти Микиту Кожум’яку?
- Чи
залишилися справжні патріоти України?
Слово
вчителя: «Той, хто в біді
кидає свій народ, стає його ворогом», - так говорив відомий киргизький
письменник Чингіз Айтматов. І він
абсолютно правий. Людина не може існувати без нації. Захищати свій народ, свою
країну – покликання кожного громадянина. Микита Кожум’яка – гідний тому
приклад, бо у скрутні часи захистив власний народ, не дозволив ображати його
далі. Тож нехай благородство та хоробрість живе у кожному з нас. Урок
закінчено. Всім дякую. До побачення.
ІV.
Домашнє завдання. Підготуватися
до контрольної роботи (повторити вивчені поняття з теорії літератури з даної
теми (с. 151, 153,157,192-193).
Оцінювання
учнів.
Висновки
При застосуванні інтерактивних методів на уроках
літератури, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються
проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому вони
найбільш сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, створюють атмосферу
співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.
Завдяки використанню інтерактивних технологій учні формують власне світобачення, орієнтовно
визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі. Вони вчаться пояснювати
і вмотивовувати, а де треба – обстоювати
свою точку зору. А це дуже важлива риса, необхідна в сучасному житті. Обрана мною
проблема пов'язана з інтерактивними технологіями, бо вони сприяють формуванню в
учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва,
творчої взаємодії.
Впровадження інтерактивних методів навчання дозволяє
залучити до роботи всіх учнів класу, сприяє виробленню соціально важливих
навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення.
При застосуванні інтерактивного навчання поглиблюється
мотивація.
Після запровадження цих методів можна констатувати
наступні зрушення:
- виробилося вміння приймати спільні рішення;
- поліпшились вміння спілкуватися, доповідати;
- якісно змінився рівень сприйняття учнями української
літератури – він набув особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”,
“застосувати”;
- якісно змінився рівень володіння головними мисленнєвими
операціями – аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити
викладання до нового, особистісно-зорієнтованого рівня.
Лінійка до Дня української писемності та мови
Ведучий
1:
Ми українці – велика родина,
Мова і пісня її солов’їна,
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для всіх нас – Україна.
(Звучить
пісня про Україну)
Ведучий 1:
Юначе,
хто ти?
Хлопець:
Я
– українець. Добрий господар землі своєї, вірний заповітам дідів і батьків
наших.
Ведучий 2:
Дівчино,
хто ти?
Дівчина:
Я
– українка. Понад усе на світі люблю рідний край, де я виросла, лагідну і щиру
мову.
Ведучий
1:
В Конституції України записано,
що державною мовою в Україні є українська мова.
9
листопада – День української писемності та мови.
Вед.1Першим до нас приходить слово…
З колисковою материнською піснею, тихою казкою і доброю ласкою. Які дивні перші слова лопотить дитина! Але
дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та
красивих…
Вед.2. Світ – мов казка. І ми
пізнаємо його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість та
складність інших наук : географії, історії, біології, фізики, математики…
Вед.3. Отже,
словесність – початок всіх наук. Вона є джерелом, звідки починається струмок,
який ширшає, набирається сили і розливається могутньою рікою. Адже слово до
слова – зложиться мова!...
Вед.4.У світі
існує понад 3 тисячі мов. Для кожного народу, нації її мова – найкраща,
наймиліша. Дбаючи про свою мову ми не
повинні зневажати мови інших
національностей. Свою ж мову
повинні вивчати, розвивати та навчати інших поважати її.
читець: Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану
Читець: Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.
Вед.1. «Мова-це
не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова-це всі глибинні пласти
духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків»…- писав Олесь Гончар
Вед.2. А Панас
Мирний говорив про те, що найбільше й найдорожче в кожного народу – його мова,
ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і
своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Вед.3. Мова - це серце, мозок і
нерв нації. Вмирає мова – вмирає нація. Ведуча1: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної
наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана
Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної
мови.
Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.
(Поставка
уривку з п’єси І.Котляревського “Наталка Полтавка”)
Ведучий2: Т.Г.Шевченко
своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув
її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...
(Виконується
поезія Т.Г.Шевченка – на вибір)
Ведучий3: Сила
слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли
воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова –
палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни
людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми
називаємо поезією.
Вед.4. Наше
рідне слово було зраджене, заборонене і зганьблене. Але воно щоразу воскресало,
аби вплестися в терновий вінок страждання, краси і слави. Нелегка дорога
стелилася нашій мові на шляху державності. Ось ці доленосні для української
мови роки:
Вед.1. 1989 рік. Прийнято Закон
«Про мови в Україні»
1996 рік. Верховною Радою України прийнято
Конституцію України, в якій українській мові надано законодавчої конституційної
сили.
1997 рік. Указом Президента України 9 листопада проголошено Днем
української писемності та мови на честь літописця Нестора.
2003рік. Постанова Кабінету
Міністрів України «Про затвердження Державної програми розвитку і
функціонування української мови на 2004-2010 роки»
Читець.Моя
прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.
Читець.Ти наш
вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.
Вед.4. Говорячи про нашу мову, потрібно зазначити, що
вона сягає корінням у глибоке минуле. Коли завітати до Державного історичного
архіву в місті Києві, то можна переконатися в тому, що в 15-17 століттях судове
і державне листування велося українською мовою.
Вед.1.
Українську мову можна почути в Канаді, Великобританії, Мексиці, США, Німеччині,
Аргентині, Венесуелі, Парагваї, Греції, Китаї , приблизно в 40 країнах світу.
Читець: Говоріть, як колись вас навчала
матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Читець.Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
(Олесь Лупій “Говоріть”)
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
(Олесь Лупій “Говоріть”)
Вед.2. Тож
шануймо рідну мову, щоб нам не було соромно перед нащадками. Щоб її, мелодійну,
як пісня соловейка, барвисту і прекрасну, як дощова веселка , виплекану народом
у віках ми могли з гордістю передати в майбуття.
Комментариев нет:
Отправить комментарий